Галицька площа: де вона і як її впізнати

9 лютого 2023 року Київська міська рада повернула площі історичну назву. До того, з 1952-го, на мапах стояло «площа Перемоги» — рівно 71 рік. Офіційну адресу «Галицька площа» у Києві мають лише три будівлі, і цього вже досить, щоб не блукати між зупинками.

Людина з валізою виходить біля цирку, а навігатор уперто веде на «Перемоги». Таблички на зупинках теж не завжди встигають за рішенням ради. Через це площа ніби роздвоюється: одна живе в постанові, друга — в пам’яті маршрутки.

Нижче зібрано, яке саме місце так називають, звідки взялася назва і як не сплутати його з львівською тезкою. Без цього легко приїхати не в те місто або шукати станцію метро, якої немає.

Місце під назвою Галицька площа

Галицька площа лежить у Шевченківському районі Києва, на стику Берестейського проспекту й бульвару Тараса Шевченка. До неї виходять вулиці Бульварно-Кудрявська, Золотоустівська, Дмитрівська, Олеся Гончара, Саксаганського і Старовокзальна. Це не двір і не сквер із однією лавкою: тут сходяться західний виїзд із центру і старі вулиці Нової Забудови та Солдатської слобідки.

Орієнтири читаються з тротуару. З боку проспекту стоїть 17-поверховий готель «Либідь», відкритий 1970 року: дах на 54,7 м, з технічною надбудовою — 57,5 м, 276 номерів. Навпроти — Національний цирк України. Між ними й проспектом — торговий центр «Україна», колишній універмаг, відкритий 24 грудня 1966-го. Посередині кільця — обеліск заввишки 30 м, відкритий 8 травня 1982 року. Найближче метро — «Вокзальна», близько 750 м. Окремої станції на честь площі немає.

Якщо стати спиною до колонади цирку, Берестейський проспект іде на захід, бульвар Шевченка — на схід, до центру. Поштовий індекс ділянки — 01135. Перехрестя лежить приблизно на 50°26′ північної широти і 30°29′ східної довготи. Ці цифри відрізняють майдан від будь-якої іншої «галицької» мітки в навігаторі.

Підтвердження назви площі

Назву дали 1869 року, з дозволу імператора Олександра II. Тогочасне пояснення коротке: звідси йшла дорога до Галичини. Це не переказ про купців, які нібито заснували майдан, а прив’язка до напрямку шляху. До офіційної назви місце вже було торговицею на західній околиці. Базар дозволили в 1850-х: українські довідки називають 1854 рік, англомовні — лютий 1858-го, коли генерал-губернатор Іларіон Васильчиков дозволив єврейській громаді публічну торгівлю. У даті дозволу джерела розходяться, у факті базару — ні.

У розмові площа довго лишалася Євбазом, від «єврейський базар». Ринок ліквідували на початку 1950-х і перенесли на кінець тодішньої Жаданівського, нині Жилянської. 1926-го площу намагалися назвати площею Повстання 1905 року, але назва не прижилася. 1944-го радянська влада підтвердила «Галицьку», а 1952-го замінила її на «Перемоги». Залізна церква Іоана Златоуста, зведена 1871 року, стояла поруч із базаром і була знесена в 1930-х; її місце тепер читається біля цирку, а не як окрема адреса.

Число 71 рахується прямо: 2023 мінус 1952. Це роки, коли офіційна назва була іншою. Якщо відштовхнутися від невдалої спроби 1926-го, календар зсувається, але в адресах і довідниках до 9 лютого 2023-го стоїть саме «Перемоги». Після рішення ради, про яке того ж дня повідомила пресслужба Київради, назва в реєстрах змінилася одразу, таблички й оголошення в транспорті — ні. 15 вересня 2023-го з обеліска зняли радянські відзнаки й російськомовні написи, позначку «1941» замінили на «1939». Зірку з верхівки прибрали 4 листопада 2023-го.

Поширена помилка виглядає буденно. У пошуку набирають «площа Перемоги, Київ» і їдуть за старою міткою. Частина карт іще тримала радянську назву, тож людина виходить біля цирку й думає, що навігатор помилився районом. Гірший варіант — шукати станцію метро з тією самою назвою. Такої станції немає. Правильно шукати «Галицька площа» або адресу цирку чи готелю «Либідь». Стара назва лишається історичною, не чинною.

Однойменні площі і відмінності

Запит «Галицька площа» у видачі майже завжди веде в Київ: це колишня площа Перемоги, і саме її повернули в топоніміку 2023-го. Площа з тією самою назвою є й у Львові, в Галицькому районі. Вона лежить між вулицею Валовою і площами Міцкевича та Соборною, біля місця колишньої Галицької брами. У сучасному контурі майдан склався наприкінці XVIII століття, коли розбирали міські укріплення. 29 жовтня 2001 року тут відкрили бронзового вершника — пам’ятник королю Данилу, заввишки близько 10 м.

Відрізнити майдани просто. Київський — транспортне кільце з цирком, високим готелем і торговою будівлею, посередині кам’яний обеліск без зірки. Львівський — камерний майдан історичного центру з кінним пам’ятником і сквером. Якщо на фото купол цирку й 17 поверхів готелю, це Київ. Якщо вершник на гранітному постаменті серед кам’яниць, це Львів.

Окремо стоїть львівська площа Короля Данила. До 2026 року вона називалася площею Данила Галицького і лежить інде: між Підвальною, Гонти та Кривоноса. Схоже ім’я, інша геометрія. Її не варто підставляти замість Галицької ні в Києві, ні у Львові: пам’ятник королю стоїть не там, а на львівській Галицькій.

Зустріч призначають за номером будинку, не за старою назвою. Від станції «Вокзальна» до площі близько 750 м, пішки це приблизно 10 хвилин у бік цирку, не в бік вокзальних кас. Орієнтир — сходи цирку, будівля № 2, або лобі готелю «Либідь», будівля № 1. Торговий центр «Україна» — № 3. Якщо таксі веде на «Перемоги», назвіть водієві ці номери: у міському реєстрі вони вже галицькі.

Київська деталь. Адресний ряд площі короткий навмисно: Галицька площа, 1 — готель «Либідь»; Галицька площа, 2 — Національний цирк; Галицька площа, 3 — торговий центр «Україна». Інших будинків із цією адресою в Києві немає, і цього достатньо, щоб не сплутати майдан ні з львівською тезкою, ні зі старою міткою навігатора.